Сторінки

Методична скарбничка

понеділок, 14 грудня 2015 р.

"Ті, у кого ми вчимося, правильно називаються нашими учителями, але не кожен, хто нас вчить, заслуговує на це імя.  Всі професії від учителя, і лише одна від Бога - це ВЧИТЕЛЬ".
Вчитель предмету захист Вітчизни - це людина, яка пройшла життєвий шлях, віддавши кращі свуої роки справі служіння Батьківщині, народові, людству.
Я, Безверхній Григорій Йосипович, вчитель захисту Вітчизни. На педагогічній ниві працюю вже 32 роки.
Учитель захисту Вітчизни - особистість неординарна. Це і вчитель, і вихователь, і тренер, і наставник.
Який він?.. “Вимогливий, добрий, чуйний”. Таку характеристику дають діти. Сучасне шкільне життя - це невпинний рух до нового, постійний пошук і відкриття, тому я постійно працюю над підвищенням свого фахового та методичного рівня, намагаюся іти в ногу з часом.
Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя – навчити людину бути Людиною. Вважаю, педагогічне покликання – це не тільки  передача знань, умінь і навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учнів, виховання порядного, відповідального, свідомого громадянина країни.
Кожен шукає свій шлях у роботі з учнями у відповідності зі своїми можливостями і умовами роботи.
Все, що знаю та умію, з радістю віддаю дітям. Різноваріантність, багатоплановість уроків, різноманіття навчальних завдань ведуть учнів до фізичного вдосконалення, дозволяють зробити заняття цікавими і корисними.
Діти отримують від уроків радість, активно на них працюють і покидають урок захисту Вітчизни із задоволенням та посмішкою.
При підготовці до кожного уроку обов’язково визначаю співвідношення навчального матеріалу з виховними завданнями, рівнем фізичного розвитку учнів даного класу.
Для мене важливо відчути душу кожної дитини, глибше пізнати її зацікавленість і можливості, я прагну, щоб кожен учень навчився самостійно знаходити шлях до поставленої мети і розумів, для чого він це робить.
Урок може бути успішним, якщо він цікавий для учня, коли зрозумілі поставлені завдання, ефективно підібрані засоби і методи роботи, коли дітям надається можливість займатися індивідуально.
На кожному уроці відводжу час для роботи дітей за бажанням по вибору, а сам стаю консультантом, допомагаю порадою, організовую дітей до взаємодопомоги.
В кінці уроку практикую показ кращих цікавих вправ, рухливих ігор.
Дитинство та ігри нероздільні - і тому в урок органічно вплітається гра. Для мене це засіб виховання, а для дітей - цікава, емоційна діяльність.
Використовую у свої роботі найрізноманітніші освітні новації, а перевагу надаю інтерактивним методам навчання, коли спостерігається демократизація у спілкуванні вчителя та учня, адже вони є партнерами у навчальному процесі. 
         Розумію, що сучасним школярам нелегко збагнути пріоритет знань, тому постійно спонукаю до пошуково-дослідницької роботи, завжди допомагаю. Намагаюся знаходити у кожному щось хороше, розвиваю його. Вірю дітям, а вони вірять мені. Найголовніше, не зійти з обраної дороги, якою пробираєшся зі своїми учнями крізь темряву. І він обовязково настане - сонячний, радісний, яскравий Світанок.
      Оцінюючи учнів на уроці, дотримуюся принципу, відкритого М.Д.Ушинським “Ні в якому разі не порівнювати дитину з іншими дітьми, а порівнювати її лише з самим собою, яким він був “вчора” і яким він став “сьогодні”.